Весільний викуп у слов'ян — слов'янський обряд, при якому зазвичай сваха, дружки, сам наречений або гості вносять реальну або символічну плату (гроші, їжа, полотно, рушник тощо) за вихід нареченої з дому, проїзд «весільного поїзда», танець з нареченою, при «викраденні нареченої» або її туфлі на весіллі.
Наречений та його друзі прибувають до будинку нареченої у строго призначений час, але вже біля порога зустрічають перешкоду у вигляді її подружок та свідка. Щоб отримати «товар», молодий повинен відгадати загадки, відповісти на каверзні питання, пройти жартівливі випробування на силу, спритність, кмітливість.
Викуп невести — плата грошима чи майном, яку наречений вносив батькам чи родичам нареченої, іноді – громаді, а під час весільного обряду – дружкам із боку нареченої. Звичай, що має стародавнє коріння. У європейських країнах – як розвага, частина весільного обряду.
Традиційна схема викупу така: «Подруги нареченої перегороджують шлях нареченому та його друзям – відчувають останніх на спритність/розум/щедрість тощо – закохані серця з'єднуються – шампанське (якщо дозволяє час) – поїздка в РАГС». За бажання звичний перебіг речей можна порушити.