Гіпотеза – це частина норми права, що розкриває умови (обставини), за наявності або відсутності яких можлива дія цієї норми, тобто вона містить вказівки на конкретні життєві обставини, умови, за яких ця норма права набирає чинності.
Що роблять із гіпотезою?
Як правило, гіпотеза висловлюється на основі ряду спостережень (прикладів), що підтверджують її, і тому приймається правдоподібною. Гіпотезу згодом або доводять, перетворюючи її на встановлений факт (див. теорема, теорія), або спростовують (наприклад, вказуючи контрприклад), переводячи в розряд помилкових тверджень.
Що таке гіпотеза у юриспруденції?
Гіпотеза (ін. -грец. ὑπόθεσις – припущення; від ὑπό – знизу, під і θέσις – теза) – елемент правової норми, який вказує на умови, за яких ця правова норма підлягає застосуванню. Таким чином, є елементом, що пов'язує норму права та регульоване ним суспільне ставлення.Похожі